ПАСКА ЗАКАРПАТСЬКА
Щоб не загубити цікавий рецепт, тиснемо лайк і поширити, і цей допис збережеться у вас на сторінці.
700 г борошна, 30 г дріжджів, 250 г молока, 100 г цукру, 3-4 яйця, 100 г масла, сіль.
Дріжджі слід розчинити у невеликій кількості теплого молока, процідити, всипати просіяне пшеничне борошно вищого сорту і все це ретельно перемішувати до утворення однорідної маси. «Закваску» (опару) потрібно на кілька годин поставити у тепле сухе місце і прикрити чистою білою скатертиною (можна вишиваним рушником). Готовність опари визначаємо за обсягом, що наприкінці шумування збільшується у два рази. Коли опара починає осідати, хазяйка з’єднує її із борошном у дерев’яній мисці. Туди ж виливає залишок молока, додає цукор, сіль, домашні яйця, масло. Це все вимішує до тих пір, поки тісто не перестане липнути до рук. Відтак для шумування ставить іще раз у тепле місце на 2-3 години. Під час шумування тісто потрібно підминати три рази, щоб воно стало пишним. Нарешті готове тісто переставляє у змазану олією круглу металеву форму з високими бортами заповнюючи її до половини, і залишає, щоб підійшло.
-Ось і наступає найвідповідальніший момент – Паску потрібно прикрасити. У цій справі у кожній хаті свої правила. Хтось «качає» валики, із яких плете коси, я ж роблю квіточки, листочки, хрестики. Щоб поверхня пасхального коржа була блискучою і гладкою, змазую її збитим яйцем. Випікаю паску в добре нагрітій духовці при температурі 210-220 градусів протягом 25-30 хвилин. Під час випікання потрібно стежити, щоб паска добре пропеклася, а поверхня її стала коричневою.
Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Досі збереглося чимало прикмет, які ніяк не можна назвати християнськими…
