Ням-ням за 5 хвилин
Без категорії, печиво, страви з овочів, заморозка, тісто, випічка, піца, фритюр, страви з курки, бутерброди, Прикрашення страв, салати, перші страви, вареники, напої, гарніри, основні страви, десерти, святкові страви, пісні страви, страви з індички, закуски, сніданки, домашня консервація, домашні сири, суші, страви зі свинини, страви з риби, страви з мяса, страви з телятини, меню для пікніка, дитяче меню, сервірування столу, страви для пікніка, вегетаріанські страви, страви з грибів, страви з кролика, страви зі субпродуктів, страви у мультиварці, соуси, дієти, вечеря, сучасні десерти, хліб,

Справжній гуцульський банош

Справжній гуцульський банош

Категорії: основні страви
Теги: українська кухня, банош, бануш, гуцульська кухня

Банош як і бринзу споконвіку готують виключно чоловіки, бо вівчарство і все, що з ним зв’язано, — справа чоловіча. Гуцули кажуть: те, що подають в ресторанах або барах, те, що готують вдома на плиті, називати баношем гріх. Бо ж справжній банош готують на вогні, щоб димом пропах і вогню набрався.

У кожного поважного газди на подвір’ї є місце для приготування бануша. А як же без нього? Зрештою, ця страва – повсякденна гуцульська їжа і потрапляє на гуцульський стіл 2-3 рази на тиждень.

Кажуть, що вершки або сметана для бануша повинні бути обов’язково триденні, зберігати їх потрібно в комірці, щоб не прокисли. У холодильник ставити не можна, тому що зіпсуються.

Помішувати потрібно тільки в один бік і лише дерев'яним. Від залізної ложки не буде потрібного смаку.

На Рахівщині розповідають, що це є національна страва гуцулів, яка була приготовлена тоді, коли не було що їсти а лишилася лиш сметана, бо корови були у всіх, та трохи кукурудзяної муки… А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. І так ся получила страва банош.

На Рахівщині банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. Та все ж приготувати зі звичайних продуктів на звичайному вогнищі такий потужний енергетичний заряд може не кожен.

 

На 4 порції баношу нам знадобиться:

  • 1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дрібно меленої. Купуйте на ринку, просіть у продавчині скаме крупу для Баноша).

  • 500 г вершків(фермерських, в жодному випадку не пастеризованих з картонки))) або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов'язково беріть вершки
  • Сіль
  • Копчене сало або бекон
  • Бринза чи вурда
  • Як готувати:

    1. Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння.

    2. Кукурудзяну засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.

    3. Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок. У нас ще була овеча ковбаса, яку ми щойно купили в якихось румунів на Ужгородській палачінті, тому я з беконом підсмажила й тонко нарізану ковбасу. Це така собі самодіяльна імпровізація.

    4. Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблистить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.

    5. Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи.Їсти банош гарячим. Дуже добре до нього пасують також малосольні огірочки.

    Звичайно такий банош буде нейморіно дорогим, тому можна вдома і поексперементувати розвівши вершки молоком, або зварити кукурудзяну крупу на молоці і насамкінець додати вершки!